Палац Вітославських-Львових у Чернятині: що приховує неоготична розкіш Поділля XIX століття

Альона ЧЕРНІЮК

На Вінниччині зберігся рідкісний палац, що нагадує середньовічний замок.
Кам’яні леви при вході, зубчасті карнизи, пінаклі та унікальна ліпнина на стелях роблять його однією з найцікавіших архітектурних пам’яток Поділля.
Від будівництва у 1830-х і до сьогодні він дивує поєднанням історії та збереженого стилю, хоча вже понад півстоліття тут навчаються студенти.

Палац Вітославських-Львових у Чернятині на Вінниччині вважають однією з найцікавіших архітектурних пам’яток Поділля. Його будівництво розпочалося у 1830-х роках на замовлення польських шляхтичів Вітославських. За переказами, проєкт розробив відомий архітектор Генрик Іттар, надихаючись англійськими замками.

У 1860-х маєток перейшов у власність російських промисловців Львових, які добудували частину палацу, намагаючись зберегти первісний неоготичний стиль. Як зазначають у громадській організації «Україна Інкогніта», саме неоготичний декор робить палац унікальним для Центральної України.

«Головна «родзинка» палацу — його пінаклі та зубчасті карнизи, що створюють відчуття середньовічного замку, — розповідає дослідник історичної архітектури Володимир Гнатюк. — Кам’яні леви при вході і досі охороняють будівлю, хоча гербові щити на лапах були знищені в радянські часи».

Усередині збереглася частково розкішна ліпнина на стелях, де кожен зал мав свій унікальний візерунок. На відміну від багатьох інших українських маєтків, палац у Чернятині зберігся у досить непоганому стані. Причина — радянська адаптація будівлі: з середини минулого століття тут розміщується Чернятинський коледж (нині аграрний).

«Цей палац — рідкісний приклад того, як неоготика поєднує естетику та функціональність, — додає Володимир Гнатюк. — Він дає змогу відчути атмосферу романтичного замку, не покидаючи Поділля».